Згідно з нормами Податкового кодексу України (зокрема, абз. 1 п. 288.1 ПКУ), головною підставою для нарахування плати за користування земельною ділянкою виступає договір оренди. Хоча сторони погоджують суму в угоді самостійно, вона жорстко обмежена рамками пункту 288.5 ПКУ.

Ключові правила формування орендної ставки:

• Мінімальний поріг: річна сума не може бути нижчою за встановлений розмір земельного податку.
  
  
• Ділянки з проведеною НГО (нормативною грошовою оцінкою): верхня межа зазвичай становить до 3% від суми оцінки.
  
  
• Ділянки без НГО: ставка обмежується 5% від середньої нормативної оцінки одиниці площі ріллі у конкретній області.
  
  
• Абсолютний максимум: граничний розмір оренди не повинен перевищувати 12% від НГО.
  
  
• Виняток для аукціонів: якщо орендар отримав право на ділянку через конкурсні торги, ставка може бути вищою за встановлений максимум.

Порада орендарям: У випадку, коли у вашому чинному договорі вказана ставка, нижча за дозволений ПКУ мінімум, варто самостійно ініціювати звернення до органів місцевого самоврядування або виконавчої влади. Це допоможе привести документ у відповідність до чинного законодавства та уникнути штрафів.

Отримали штраф або пеню за результатами податкової перевірки? Ситуація неприємна, але вкрай важливо сплатити нараховані суми правильно. Якщо помилитися в реквізитах, кошти можуть «зависнути», а податковий борг залишиться непогашеним.

Головний біль багатьох платників — правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу». Розбираємося, як це зробити без помилок згідно з актуальними вимогами Наказу Мінфіну № 148.

Обов'язкові поля у призначенні платежу

Сплачуючи податки, ЄСВ, штрафи чи пеню, у платіжній інструкції ви обов'язково маєте заповнити два основних поля:

1. «Код виду сплати» — обирається з чітко затвердженого переліку (Додаток 1 до Порядку № 148).
   
   
2. «Додаткова інформація запису» — тут ви у довільній формі описуєте суть переказу коштів.

Нюанс для «ліцензіатів»: якщо ваша діяльність потребує ліцензії чи спецдозволу, у цьому полі обов'язково вкажіть звітний період, за який платите, та реквізити вашого дозвільного документа (вид, номер, дату).

10 березня 2026 року Державна податкова служба України випустила новий наказ № 160, яким оновила редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (попередній наказ № 744 від 21.12.2020 р.). З актуальним переліком касових апаратів вже можна ознайомитися на офіційному порталі ДПС.

Традиційно оновлений Держреєстр поділяється на два ключові блоки:

• Розділ І: включає 63 моделі РРО, які наразі схвалені податковою для первинної реєстрації.
  
  
• Розділ II: містить 140 моделей, щодо яких діє заборона на первинну реєстрацію.

Сучасна альтернатива класичним РРО

Уявіть ситуацію: ви формували Звітний Податковий розрахунок (об'єднану звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ) і випадково обрали звітний період «Січень 2026» замість першого кварталу. Звіт відправлено, і найстрашніше — прийшла квитанція про його прийняття.

Як анулювати такий документ та виправити помилку? Розбираємося детально.

Чому такий звіт є недійсним?

Згідно з нормами Податкового кодексу України (ПКУ), податкова декларація вважається неподаною, якщо порушено вимоги статей 48 та 49. Податківці виділяють 5 основних причин для невизнання звітності, і одна з них стосується саме нашої ситуації: подання декларації за звітний період, який не є базовим.

Об'єднана звітність подається щокварталу. Отже, базовим періодом є квартал. Подання звіту за місяць (наприклад, за січень чи березень) є помилкою. У таких випадках контролюючий орган зобов'язаний надіслати платнику повідомлення про відмову у прийнятті декларації.

Швидше за все, за результатами камеральної перевірки податкова самостійно виявить невідповідність періодів і визнає вашу січневу звітність недійсною.