Відпустки під час воєнного стану: Конституційний Суд скасував низку обмежень для працівників

Велика палата Конституційного Суду України (КСУ) ухвалила важливе рішення щодо права громадян на відпочинок в умовах воєнного стану. 19 травня 2026 року Суд виніс Рішення №3-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що головним предметом перевірки стала законність окремих норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136-IX).

Баланс між роботою та життям — конституційна цінність

Розглядаючи справу, Суд наголосив, що українське законодавство базується на гуманістичній моделі праці та європейських стандартах work-life balance (балансу між роботою і особистим життям).

Право на відпочинок є не просто додатком до права на працю, а самостійною цінністю. Воно необхідне для збереження фізичного та психічного здоров'я громадян, особливо в складних умовах війни. Держава зобов'язана гарантувати мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки (24 дні), а будь-які обмеження цього права мають бути пропорційними та мати чітко визначені строки дії.

Які норми визнано неконституційними?

Проаналізувавши Закон № 2136, Конституційний Суд дійшов висновку, що збереження мінімальної 24-денної відпустки є виправданим заходом. Проте деякі інші норми порушують права українців. Неконституційними визнано:

• Урізання відпусток для вразливих категорій. Положення закону (друге речення абз. 2 ч. 1 ст. 12), які не забезпечували подовжену оплачувану відпустку для неповнолітніх працівників та осіб з інвалідністю. Суд підкреслив, що ці категорії потребують посилених гарантій (більше ніж 24 дні), і позбавлення їх цього права порушує принципи рівності та людської гідності.
  
  
• Невизначеність строків скасування обмежень. Норму «Прикінцевих положень» (абз. 2 п. 3), згідно з якою «воєнні» правила надання відпусток мали діяти не до кінця воєнного стану, а до моменту, поки працівник фактично не використає всі перенесені дні. Суд визнав, що це створює юридичний хаос: для кожного працівника строк обмежень ставав індивідуальним, що порушує базову вимогу щодо чіткості обмежень прав і свобод.
  
  

Що залишилося без змін?

КСУ визнав таким, що відповідає Конституції, абзац третій ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.

Це означає, що роботодавець і надалі має законне право надавати працівнику дні відпустки, що перевищують основні 24 дні, без збереження заробітної плати (виняток становлять відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, доглядом за дитиною до трьох років та усиновленням).

Наслідки Рішення

Всі положення Закону України № 2136, які були визнані неконституційними, втрачають свою чинність у день ухвалення цього Рішення КСУ — тобто починаючи з 19 травня 2026 року.

Інформація підготовлена за матеріалами офіційного вебсайту Конституційного Суду України.