Управление Гоструда в Винницкой области

Управління Держпраці у Вінницькій області надає роз’яснення і наводить приклади щодо того, що входить і що не входить до мінімальної заробітної плати. 

Що входить до мінімальної заробітної плати: До мінімальної зарплати входить - оклад, премії, надбавки,  суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та інші доплати, які не перелічені в п.2.

Що не входить до мінімальної заробітної плати: Доплата  за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат .

Коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці (зокрема на підставі результатів атестації робочих місць), такі доплати виплачуються понад розмір мінімальної зарплати.

Відповідно до роз’яснень Міністерства соціальної політики України, якщо за умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до МЗП.

Розрахунок заробітної плати при роботі на 0,5 ставки, 0,25 ставки і т. ін.: Заробітна плата нараховується пропорційно відпрацьованого часу тобто розмір нарахованої заробітної плати відповідно 0,5; 0,25 від 3200 грн., 3200 х 0,5  = 1600 грн., 3200 х 0,25 = 800 грн.

Приклад 1: на підприємстві працює працівник-інвалід на 0,25 ставки (зовнішній сумісник). Посадовий оклад з урахуванням зайнятості 500грн. (2000грн.х0,25 ставки). Доплат, надбавок, премій немає.

У випадку якщо її зарплата за виконану місячну норму праці менше мінімальної, роботодавець зобов’язаний виконувати вимогу про зарплату не нижче МЗП. Тобто жодних винятків для пільгових категорій працівників немає. У наведеному прикладі працівник-інвалід є зовнішнім сумісником. При цьому його зарплата менше МЗП. Тому щодо нього треба буде виконувати вимогу про доплату до рівня МЗП. Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості: 3200грн. х 0,25 = 800грн. Сума доплати до рівня МЗП становитиме: 800 – 500 = 300 (грн.) де 500 – зарплата за повністю відпрацьований місяць з урахуванням зайнятості працівника. 

Загальна сума зарплати працівника-інваліда (зовнішнього сумісника) у січні 2017р. становитиме: 500 (оклад) + 300 (доплата до рівня МЗП) = 800 грн. Приклад 2: працівник підприємства працює на 0,75 ставки бухгалтером (основне місце роботи) та 0,25 ставки інспектором з кадрів (внутрішній сумісник). Посадовий оклад за основною посадою з урахуванням зайнятості 1650 грн. (2200 грн. х 0,75 ставки), на посаді за сумісництвом 500 грн. (2000 грн. х 0,25 ставки). Також за основним місцем роботи в січні 2017р. працівнику нарахували щомічну премію в розмірі 300грн. і премію до ювілею в розмірі 500грн. У січні працівник відпрацював усі дні.

Вимогу про доплату до рівня МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботи і окремо на роботі за сумісництвом. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у т.ч. і внутрішнім, не треба. При цьому за кожним місцем роботи зарплату за місяць потрібно буде порівнювати з рівнем МЗП, визначеним пропорційно виконаній нормі праці, тобто з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно відпрацьованому робочому часу).

Розрахуємо доплату до рівня МЗП за кожним місцем окремо. За основним місцем роботи: Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості: 3200грн. х 0,75 = 2400 грн. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з рівнем МЗП. У січні 2017р. працівнику було нараховано: посадовий оклад у розмірі 1650грн., щомісячну премію в розмірі 300грн. і премію до ювілейної дати в розмірі 500грн. разову премію (до ювілейної дати) не враховуємо в сумі виплат при порівнянні з «МЗП-рівнем». Таким чином, у порівнянні бере участь оклад за відпрацьований час і щомісячна премія. Сума виплат за січень 2017р. становитиме: 1650 + 300 = 1950 грн.

3. Визначимо суму доплати до рівня МЗП: 2400 – 1950 = 450 грн.

4. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017р., дорівнює: 1650(оклад)+ 300(що міс.премія)+ 450(допл. до МЗП) + 500(разова премія) = 2900грн.

За внутрішнім сумісництвом.

Визначимо рівень МЗП з урахуванням його зайнятості: 3200грн. х 0,25 = 800грн. Визначимо суму доплати до рівня МЗП: 800 – 500 = 300грн. де 500 – посадовий оклад з урахуванням зайнятості, нарахований за січень 2017р. (інших нарахувань немає). Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017р., дорівнює: 500 (оклад) + 300(доплата до рівня МЗП) = 800 грн.

Розрахунок заробітної плати при сумісництві.: Відповідно до оплати праці за посадою за фактично відпрацьований час,  при цьому встановлена зарплата за 1 годину роботи не повинна бути меншою ніж 19,34 грн. Доплату до рівня МЗП слід нараховувати окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом.

Розрахунок заробітної плати при суміщенні професій.: Це виконання працівником разом із своєю роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Додаткова робота за іншою професією (посадою) здійснюється в межах робочого часу за основним місцем роботи. Таким чином працівник виконує покладені на нього додаткові обов’язки без звільнення його від основної роботи і виконання такої роботи відбувається в межах робочого часу за основною роботою. А це означає, що доплату слід ураховувати у складі заробітної плати.

Чи буде враховуватись середній заробіток до МЗП за час відпустки, лікарняний? Не буде враховуватись, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності та відпустка не входить до фонду оплати праці, а також її виплачують за час, коли працівник фактично не працював, а перебував на лікарняному чи у відпустці. Приклад: Посадовий оклад працівника 2200 грн. Повна зайнятість. Доплат, надбавок і премій немає. З 16 по 20 січня 2017р. він хворів, сума лікарняних становила 377 грн.

Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017р. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то «МЗП-рівень» визначаємо пропорційно відпрацьованому часу: 3200грн. : 20 роб.дн. х 15 роб.дн. = 2400 грн. де 3200 грн. – МЗП, установлена з 01.01.17р. 20 – число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017р.; 15 – кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017р. (з 16 по 20 січня – лікарняний). Далі визначимо суму доплати до рівня МЗП. Урахуйте: у порівнянні з «МЗП-рівнем» братиме участь тільки зарплата за відпрацьований час, суму лікарняних до розрахунку не включаємо. Доплата до рівня МЗП становитиме: 2400 – 1650 = 750 (грн.) Де 1650 – сума зарплати за відпрацьований час у січні 2017р. (2200грн. : 20 роб.дн. х 15 роб. дн.) Загальна сума нарахованого доходу працівника в січні 2017р. становитиме: 1650 (оклад) + 377 (лікарняні) + 750 (доплата до рівня МЗП) = 2777грн.

Чи включається індексація до МЗП Індексація включається до МЗП

Відпустка без збереження: При наданні відпустки без збереження, заробітна плата працівнику надається відповідно за відпрацьовані дні з розрахунку 3200 грн. Приклад 1: У січні 2017 р. працівник перебував у відпустці без збереження зарплати згідно зі ст.26 ЗУ «Про відпустки» з 03 по 06 січня. Посадовий оклад працівника 2000 грн., крім цього йому нарахували щомісячну премію в розмірі 500грн.

Спочатку визначаємо рівень МЗП, з яким порівнюватимемо нараховану працівнику зарплату за січень 2017р. Оскільки працівник відпрацював цей місяць не повністю, то «МЗП-рівень», що визначається пропорційно відпрацьованому часу, розрахуємо так:3200  грн. : 20 роб. Дн. Х 16 роб.дн. =2560 грн., де 3200 це МЗП (з 01.01.17р.) 20 – число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017р. 16 – кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017р. (з 03 по 06 січня – відпустка без збереження з/п).

Далі розрахуємо зарплату, яку отримає працівник за відпрацьовані в січні дні: 1600(оклад) + 500 (премія) = 2100(грн.) де 1600 – оплата за окладом за відпрацьовані в січні дні (2000грн.: 20 роб. Дн. Х 16 роб.дн.); 500 – щомісячна премія. Таким чином, загальна сума зарплати працівника в січні 2017р. складе: 1600(оклад) + 500(премія) + 460 (доплата до МЗП) = 2560 (грн..)

Приклад 2: У січні 2017р. працівник (основне роботи) відпрацював 10 роб. днів (з 03 по 17 січня був у відпустці без збереження зарплати). Посадовий оклад працівника 3000 грн., інших доплат і надбавок немає. Зарплата працівника за відпрацьований дні становила 1500грн. (3000 оклад : 20 роб.дн. х 10 роб.дн. Оскільки він відпрацював не всі дні, то «МЗП_рівень» визначаємо пропорційно відпрацьованому часу: 3200грн. : 20 роб.дн. = 1600 грн., де 3200грн. – МЗП, установлена з 01.01.17р. 20 – число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017р.; 10 – кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017р.

Розмір доплати до рівня МЗП за січень 2017р. становитиме:1600 – 1500 = 100грн. Тобто в результаті працівнику за січень 2017р. нарахують 1600грн. (1500(оклад + 100 (доплата до МЗП).

Водночас загальний дохід працівника за місяць виявився менше МЗП (1600грн.  менше 3200грн.). А отже, треба виконати вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки». Сума нарахованого ЄСВ за січень 2017р. становитиме: 3200грн. х 22% = 704грн.

Чи включається до мінімальної заробітної плати 10% доплата за використання дезінфікуючих засобів: Так, дана доплата включається до МЗП

Чи коригується середня заробітна плата для розрахунку середнього заробітку призваним на військову службу, мобілізованим та контрактникам при підвищенні їх посадових окладів та чи треба доплачувати цій категорії працівників до розміру мінімальної заробітної плати, якщо розмір цієї виплати менше 3200 гривень? Так, відбувається коригування середньо денного заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів (п.10 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995р.). У випадку, коли середньо місячна оплата менше МЗП станом на 01.01.17р., доплата до її рівня не проводиться.

«Зрівнялівка» в зарплаті у зв’язку з підвищенням розміру МЗП. З метою недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати в межах фонду оплати праці повинна бути диференціація заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці


 Міністерства праці та соціальної політики України

Лист

від 04.04.2006 р.                                                                                                № 260/13/84-06

Про надання роз'яснення

Відділ організації заробітної плати та удосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці на запит щодо коригування середньої заробітної плати, яка зберігається за відрядженим працівником, повідомляє. 

Відповідно до статті 121 КЗпП України за відрядженими працівниками зберігається протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середня заробітна плата, яка обчислюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (із змінами). 

При розрахунку середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, який провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (із змінами), у разі підвищення тарифних ставок і окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими у колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку). 

Отже, у випадку, якщо на підприємстві з 1 лютого п. р. відбулося підвищення окладів за рішеннями, передбаченими у колективному договорі (угоді), для всіх працівників підприємства, заробітна плата за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення. 

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівника у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться. 

Тобто, у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства, або рішенням, передбаченими у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. 

Оскільки з листа не зрозуміло, підвищення окладу відбулося тільки у цього працівника чи в цілому по підприємству, надати більш детальну відповідь немає можливості. 

Заступник директора

 департаменту – начальник відділу                                     Л. Колеснікова-Гузевата


Міністерства праці та соціальної політики України

Лист

від 24.10.2008 р.                                                                                                                    № 696/13/84-08

Щодо застосування п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100

Відділ організації заробітної плати та удосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок), і повідомляє.

Положення Порядку обов'язкові для виконання підприємствами усіх форм власності та господарювання на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв'язку із підвищенням на підприємстві, в установі, організації тарифних ставок окладів пунктом 10 Порядку передбачено проведення коригування заробітної плати.

Так, вищезазначеним пунктом визначено, що у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

У випадку, коли посадові оклади були підвищені не на один відсоток, коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.

На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування.

Так, якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разу, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

У випадку, коли підвищення окладів відбулося в періоді, коли працівник перебував у щорічній відпустці, його середній заробіток необхідно прокоригувати і донарахувати належні йому кошти. Донарахування необхідного провадиться і у випадку, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період, коли працівник перебував у відпустці, відбулося підвищення окладів.

Начальник відділу                                             Н. Синько

M.E.Doc опис системи

M.E.Doc

Работает как пчелка

Преимущества

Экономь время и деньги

Возможности

Ваш лучший помощник

Обновления

Всегда свежий M.E.Doc

Нравится ли Вам ПО M.E.Doc?

Полезные ссылки